Не випадково з кожним матчем хлоп’ята діяли все упевненіше, і хто знає, які були б остаточні підсумки, продовжся турнір ще декілька днів. Одночасно матчі в Женеві дали чималу поживу для роздумів і тренерам.
Неозброєним оком було помітно: вихованці ДЮСШ-2 поступаються одноліткам в тактичній виучці, втрачаються у вирішальні моменти гри, пасують перед активним захистом, гірше кидають штрафні, нарешті. Загалом, як влучно відмітив один з членів нашої делегації, «ми граємо, як діти, а вони - як дорослі».
- Абсолютно ясно, - вважає завуч ДЮСШ-2 Олександр Гребнев, - що до таких змагань необхідно готуватися спеціально. Чесно кажучи, спочатку не вірилося, що ця поїздка взагалі відбудеться. Величезне спасибі міським властям і організації «ПЛАСЬКЕ» - тепер ми побачили, чого коштуємо.
Хочу відзначити один важливий факт: всі команди, окрім наших, активно застосовують зонний пресинг, до чого ми виявилися абсолютно не готовими. Чому? Та тому, що в Україні в дитячих школах заборонено навчати дітей цьому важливому елементу …

група семирічок →

Схожі записи

Filled Under: Баскетбол